Тема досвіду: "Використання хмарних технологій на уроках української мови і літератури".

Назва навчального закладу: Костянтинівське районне навчально-виховне об’єднання "Гімназія – Мала академія наук № 1 "Таврія" Мелітопольської районної ради Запорізької області.

Адреса навчального закладу: вулиця Шкільна, 147, село Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області.

Телефон: (0619)44-12-85.

Автор: Пічахчі Наталія Валентинівна, учитель української мови і літератури ІІ категорії Костянтинівського районного навчально-виховного об’єднання "Гімназія – Мала академія наук № 1 "Таврія" Мелітопольської районної ради Запорізької області.

Актуальність досвіду: У наш час новітні інформаційні технології відіграють дуже важливу роль у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів, адже за допомогою них не лише увиразнюються уроки, а й відбувається гармонійний розвиток школяра. Сучасний учень вимагає нових методів та прийомів під час вивчення шкільних дисциплін, а особливо – впровадження роботи з комп’ютером та онлайн-сервісами на всіх етапах уроку. Тому постало питання про ознайомлення вчителів-предметників із різними сервісами глобальної мережі Інтернет, впровадження яких допоможе педагогам на новому рівні будувати освітній процес.

Мета роботи полягає у створенні електронного контенту за допомогою онлайн-сервісів для покращення викладання української мови і літератури відповідно до сучасного розвитку інформаційних технологій; формуванні в учнів навичок працювати з завданнями такого типу через веб-майданчик; усебічному розвитку гармонійної особистості гімназиста.

Для реалізації поставленої мети потрібно виконати такі завдання:

- розкрити можливості застосування онлайн-завдань на уроках української мови і літератури;

- створити умови для опанування учнями української мови і літератури через навчання за комп’ютером;

- окреслити шляхи впровадження онлайн-завдань на різних етапах уроків словесності.

Науково-теоретичним підґрунтям досвіду стали праці Г. Корицької, В. Лапінського, С. Литвинової, Т. Пересунько, І. Пліш та ін.

Опис досвіду:

Мовна освіта в сучасній школі зазнає певних змін, адже активно інтегрується в інформаційний простір. На сьогодні педагог повинен вільно володіти електронним середовищем, має створювати предметний курс за допомогою електронних засобів навчання та розробляти нові навчальні матеріали.

Як зазначає Г. Корицька, "методика проведення уроку з використанням засобів електронної лінгводидактики ґрунтується на можливості застосовувати певні методи як джерело отримання знань, формування навиків та умінь" [2]. "Упровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві" [5] передбачено в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, в Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Україні, в проекті Концептуальних засад розвитку електронної освіти в Україні та в інших офіційних документах.

Хмарні технології – це технології, які надають користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса.

 Хмарні технології в навчанні надають ряд переваг:

- економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн));

- зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;

- виконання багатьох видів навчальної роботи, контролю і оцінки онлайн;

- економія дискового простору;

- антивірусна, безрекламна, антихакреська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів [7].

Оскільки на сьогодні мережа Інтернет є одним з основних джерел навчальної інформації і, накопичуючи як національні, так і регіональні сегменти, то її ресурси в навчально-виховному процесі використовують для:

- інтеграції матеріалів (звукових, файлових) у програму навчання мови;

- самопідготовки до складання іспиту, ЗНО;

- організації дослідно-пошукової діяльності учнів (веб-квести);

- дистанційного навчання мови під керівництвом вчителя;

- спілкування у спільнотах [3, с. 36].

Під час уроків словесності намагаюся оптимально використовувати можливості Інтернету для професійної діяльності. З цією метою розгорнуто веб-майданчик – сайт "Мелодія слова" (додаток 1). Так, відеосервіси "Sdelatvideo.ru" (додаток 2) та "PowToon" (додаток 3) допомагають створити матеріали для мотивації навчальної діяльності учнів. За допомогою коротких відеороликів школярі занурюються в неперевершену атмосферу поєднання візуальних ефектів для ознайомлення з новим матеріалом.

Важливого значення надаю й сервісу "Prezi", за допомогою якого створюю онлайн-презентації, до яких можна додавати прямі посилання на розробки з Інтернету (додаток 4). Відеосервіси незамінні й на уроках літератури, адже демонстрування відеопоезій значно покращує учнями сприйняття нового матеріалу (додаток 5). Школярі й самі долучилися до створення відеоролика до Дня рідної мови (додаток 6), де показали своє вміння працювати в онлайн-відеоредакторі "Kizoa".

Для зацікавлення гімназистів важким теоретичним матеріалом звертаюся до сервісу "StoryJumper", за допомогою якого самостійно можна створювати "живі" онлайн-книги та підбирати ілюстративний матеріал відповідно до віку школярів. Для шестикласників обираю яскраві малюнки та різнобарвні кольори (додаток 7).

Крім того, онлайн-ресурси доцільно використовувати й під час закріплення вивченого матеріалу. Тоді незамінними стають сервіси "LearningApps" (додаток 8) та "Фабрика кросвордів" (додаток 9) з інтерактивними вправами. Дуже допомагає на уроках словесності сервіс "Jigsawplanet", за допомогою якого можна створити пазли. Їхнім малюнком можуть бути або теми уроків, або портрети письменників, або якесь інше зображення, залежно від конкретного уроку (додаток 10).

На будь-якому етапі уроку використовую сервіс "WordArt". Він допомагає створювати хмари слів, які візуалізують інформацію та сприяють кращому запам’ятовуванню матеріалу, поповненню словникового запасу (додаток 11).

За допомогою сервісу "MindMeister" можна створювати таблиці та схеми для пояснення нового матеріалу (додаток 12). Такий вид роботи є досить зручним, оскільки потрібні елементи плакату для зручності можна збільшувати або зменшувати.

Для закріплення навчального матеріалу використовую тести, розроблені в сервісі "Simpool" (додаток 13) або створені за допомогою Google-форми (додаток 14). Вони є зручним механізмом перевірки знань учнів, оскільки їхній результат приходить одразу на електронну пошту вчителя.

На етапі підведення підсумків та рефлексії намагаюся використовувати україномовний сервіс "Ребуси українською", за допомогою якого можна за лічені хвилини згенерувати ребус від будь-якого слова (додаток 15). Такий вид роботи дуже подобається школярам, адже вони й самі створюють цікаві завдання.

За допомогою сервісу зі створення інтерактивних плакатів "Thinglink" розробляю віртуальні подорожі на уроці під час узагальнення й систематизації матеріалу з певної теми, адже на цей онлайн-ресурс можна прикріпляти посилання на мультимедійні об’єкти: фото, відео, звуковий коментар (додаток 16).

Досить зручним є сервіс "Padlet" – це інструмент зі створення віртуальних дошок для сумісної роботи. На дошці можна розміщувати текст, графічні зображення, мультимедійні файли, посилання на Інтернет-сторінки, тому використовую такий вид роботи для закріплення матеріалу з теми (додаток 17).

Результативність досвіду: участь у районних майстер-класах та семінарах (додаток 18), участь в обласному фестивалі-огляді освітніх веб-ресурсів "Навчаємо української" – ІІ місце (додаток 19), участь учнів у міжрегіональному мережевому проекті "Мовний калейдоскоп" (додаток 20).

Отже, технологія використання хмарних сервісів пропонує новаторську альтернативу традиційному шкільному навчанню, створюючи можливості для персонального навчання, інтерактивних занять і колективного викладання; саме хмарні сервіси змінюють методи навчання в середній та старшій школі, роблячи процес здобуття знань більш мобільним; хмарні сервіси надають вільний доступ до збережених матеріалів і документів, можливість використання відео-, аудіофайлів безпосередньо з Інтернету (без додаткового завантаження на комп’ютер), проведення онлайн уроків, тренінгів, круглих столів, відкривають нові можливості для організації досліджень, проектної діяльності.

Список використаних джерел:

1. Засоби інформаційно-комунікативних технологій єдиного інформаційного простору системи освіти України: монографія /  [В.В. Лапінський, А.Ю. Пилипчук, М.П. Шишкіна та ін.]; за наук. ред. проф. В.Ю. Бикова. – К.: Педагогічна думка, 2010. – 160 с.

2. Корицька Г. Використання ІКТ у шкільному курсі української мови // Матеріали V Міжнародного форуму "Особистість в освітньому просторі" (м. Запоріжжя, 7-18 квітня 2014 р.). [Електронний ресурс] / Г.Р.Корицька // Електронний збірник наукових праць Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти – 2014. – №1 (15). – Режим доступу: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp15/1/koricka_tezi.pdf

3. Корицька Г. Сучасний урок української мови в умовах розвитку хмаро орієнтованих технологій / Галина Корицька // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2015. – № 4 (57). – С. 33-40.

4. Литвинова С. Хмарні технології як засіб розбудови інноваційної школи  [Електронний ресурс] / С.Г. Литвинова. – Режим доступу: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp14/Litvinova.pdf

5. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf

6. Пересунько Т. Хмарна майстерня. Авторська педагогічна майстерня "Моделювання уроку української мови в умовах розвитку електронного освітнього середовища" [Електронний ресурс] / Т. Пересунько – Режим доступу: http://kalynoveslovo.wixsite.com/maysternya.

7. Хмарні сервіси в навчанні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://infosvit.if.ua/hmarni-tehnolohiji-v-navchanni/

​

​